Мистецтво НІкополя: Історична спадщина Микитиного Рогу в XXI сторіччі

У День міста художник Марк Продан презентував свій проект «Історична спадщина Микитин Ріг в ХХl сторіччі». В окремому залі висіла 21 картина на цю тему. Автор натхненно розшифровував відвідувачам свої ідеї, в яких були відображені не тільки історія нашого краю, а й патріотизм, і філософія, і фантазії, і надія на майбутнє.

«Репортер» запропонував йому також прокоментувати свої розшифровки на сторінках газети. І ось ми пропонуємо сьогодні нашим читачам першу подачу з підписами трьох його картин.

7. Меценати брати Шияни

Споконвіку доброчинність була взірцем людської гідності, прикладом для майбутніх поколінь. Два козаки, два татарина, два брати Шияни за свій кошт придбали і спорудили для міста та козацької церкви Покрови Пресвятої Богородиці ікони, дзвін, рукомийник та інші речі, за що вдячні мешканці міста, проголосили Якова й Івана першими Почесними громадянами міста Нікополя. Сучасним козакам не треба сперечатися, хто з гетьманів за довжиною «оселедця» найгетьманіший, а слід подумати про стан міста – столиці п’яти запорозьких січей. Шиянівський дзвін і сьогодні кличе наслідувати їхні добрі справи. Слід подумати про відбудову зруйнованої бусурманами козацької церкви – красуні дерев’яного зодчества Східної України. До храму вели дороги українців з діаспори, й з усіх куточків України. Чи не могли б містяни стати меценатами і почати збір коштів на спорудження зруйнованого храму, щоб навіть сама Хортиця знайшла шлях до столиці п’яти запорозьких січей. Нехай ця справа стане запорукою відродження історичної слави Нікополя на Дніпрі.

8. Безцінний скарб бабусиної скрині

Доля, людська доля! Скільки радощів, щасливих миттєвостей та успіхів припадає на життя людини. Нажаль, не обходять нас сум, невдачі та горе. Хвороби, природні явища та соціальні негаразди можна подолати, але втрата людини та ще й на війні через людське безглуздя і хворобливі амбіції можновладців – втричі болісніша і не піддається розумінню. Вчора були братами навіки, а сьогодні одновірці спостерігають один за одним через прицільну планку багнета. Діти-сироти, жінки-вдови, матерям нікому і води подати. Ось онуки і тримають бабусин скарб – залиту сльозами фотокартку її сина. Зібрати б усі пролиті людством сльози в океан скорботи і всім миром крикнути так, щоб у кожного агресора вирівнялися назавжди мозгові «викрутаси»: «Люди, бережіть мир!».

9. Проліски з-під снігу проголошують весну

Яка банальна назва: «Навколишнє середовище». Звечора заснув, а вранці прокинуся, уявивши себе в пустелі, і зрозумів, що без нього немає життя для людини. Матінка-природа – життєве джерело! Ми для неї, а не вона для нас. Пробивається крізь асфальт паросток, а пролісок з-під снігу до сонця і повітря. Чи це не приклад наснаги до життя? Нас надихає шелест листя, танок журавлів, багряний захід сонця. Бережімо матінку-природу: не рубатимемо гілку, на якій
сидимо.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован.

^ Наверх